Українська English

Головна   Про нас   Наука   Видання   Членство   Фотогалерея   Контакти   Конференції   Дослідницькі проекти

Третя Щорічна наукова Асамблея АРГО

   29-30 вересня 2012 р. у Санкт-Петербурзі на базі Санкт-Петербурзького державного університету було проведено Третю Щорічну наукову асамблею Асоціації російських географів-суспільствознавців (АРГО). В рамках Асамблеї відбулася міжнародна наукова конференція «Еволюція суспільно-географічної думки», присвячена 110-річчю економіко-географічної освіти в Росії та 10-річчю кафедри регіональної політики та політичної географії СПбДУ.   

   У конференції взяли участь провідні географи-суспільствознавці Росії, а також гості з Білорусі, Литви, Сербії, України. Живу наукову дискусію викликали не тольки доповіді на пленарних засіданнях, але й численні виступи у форматі «круглого столу». Круглий стіл «Етногенез якфактор регіонального розвиту» було присвячено 100-річчю з дня народження Льва Гумільова. На Асамблеї також відбулася презентація нових наукових та навчально-методичних розробок та видань, у тому числі першого випуску щорічника «Соціально-економічна географія. Вісник Асоціації російських географів-суспільствознавців (АРГО)», а також  колективного наукового видання під егідою АРГО «Простір сучасної Росії: можливості та бар’єри розвитку (роздуми географів-суспільствознавців)».

   Ю. Гладкий (Російський державний педагогічний університет ім. А.І.Герцена) та А. Трейвіш (Інститут географії РАН) торкнулися питань назви науки, навівши результати опитування експертів щодо розмаїття назв – суспільної, економічної та соціальної, економічної та гуманітарної та ін. географії. Питання балансу наступності та модернізації в суспільній географії  висвітлені у доповідях П. Бакланова (Тихоокеанський інститут географії Далекосхідного відділення РАН), А. Пілясова (Рада по вивченню продуктивних сил), В. Стрелецького (Інститут географії РАН), трансформації та деформації простору Росії – С. Артоболевського (Інститут географії РАН), складу, структури та властивостей геопростору – В. Бабуріна (Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова).

   Зокрема, В. Стрелецький охарактеризував спадкові структури та просторові соціально-економічні зрушення в Росії в кінці ХХ – на початку ХХІ століть. Серед успадкованих особливостей просторової організації російського суспільства він наголосив на просторовій розосередженості соціуму, слабких зв’язках між просторовими спільнотами, гіперцентралізації, «статусних» відмінностях в російському просторі, що мають соціокультурний характер, міжрегіональному диспаритеті. Новітніми тенденціями є зміни у просторовій ієрархії провідних центрів країни, посилення регіоналізації російського простору, підвищення його поляризації, зміни геодемографічних пропорцій між Європейською та Азійською частинами країни, зрушення в культурному та етнокультурному просторі Росії («коренізація» населення практично всіх національних республік, «стягування» та концентрування титульних етносів у їх межах), зростання горизонтальної (міжрайонної) геокультутрної диференціації простору.

   У своїй доповіді С. Артоболевський (Інститут географії РАН) розглянув проблеми. Зокрема, він висвітлив проблему підготовки та використання кадрів для вирішення регіональних проблем в рамках інститутів законодавчої та виконавчої влади: ці кадри навчалися у вищих закладах освіти, що у своїй більшості не відносяться до провідних в країні; вони навчалися за спеціальностями, що не відносяться до регіональної наук і, як наслідок, вони не знають ні самого простору, ні як ним управляти; доступ до світового досвіду для них обмежений; здібні студенти уникають цих спеціальностей; відмічається підвищена швидкість ротації «керівного складу». Вчений також акцентував увагу на тому, що більшість впливу держави на територію відбувається не заплановано і до регіональної політики не відноситься. Російська Федерація не має дієвої системи експертиз, і найменше відображені поняття, з якими пов’язана суспільна географія.

   Г. Фьодоров (Балтійський федеральний університет імені І. Канта) розкрив особливості «крихкої» економіки російського ексклаву – Калінінградської області. К. Мезенцев (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) висвітлив сучасні просторові трансформації у Києві (функціональна фрагментація, деіндустріалізація, терціаризація, розвиток транспортної, виставкової, спортивної інфраструктури, вертикалізація, джентрифікація,  трансформація публічних просторів міста – їх комерціалізація, сакралізація, сепаратизація, зростання ролі молів як громадських центрів). Н. Межевич (Санкт-Петербурзький державний університет) презентував проект «Російська Арктика: сучасна парадигма розвитку».

   Н.Калєдін (Санкт-Петербурзький державний університет) охарактеризував основні надбання та сучасні напрями досліджень кафедри регіональної політики і політичної географії Санкт-Петербурзького державного університету.

   А. Бадов (Північно-Осетинський державний університет) навів цікаві результати аналізу динаміки чисельності окремих народів Північного Кавказу. Найбільшим народом на початок 2010 року залишалися чеченці (22,5%, у 1917 – 17,6%), на друге місце вийшли аварці (14,3%), треті – даргінці (9,2%), четверті – осетини (8,3%, у 1917 – 15,2%). За 1917-2010 роки внаслідок нерівномірної динаміки чисельності населення суттєво змінилася частка окремих етносів на Північному Кавказі. Удвічі та більше скоротилася питома вага ногайців, лакців та осетин. Скоротилася частка адигейців, аварців, лезгин. Питома вага інших етносів зросла, найістотніше – інгушів та карачаївців ( в 1,7-2,1 рази).

   Т. Герасименко (Оренбурзький державний університет) висвітлила результати вивчення Оренбурзько-Казахстанського транскордонного регіону в рамках історико-географічного підходу. Нині для регіону характерні дві протилежні тенденції: з одного боку, він все більше «розмивається», з іншого – відбувається дивергенція етнокультурних систем з обох боків кордону.

   В. Холіна (Російський університет дружби народів) поділилася досвідом створення навчально-методичного комплексу для профільного вивчення географії. Навчально-методичний комплекс включає матеріали, що забезпечують формування базових компетентностей, та інноваційні матеріали, які розширяють традиційні освітні можливості і забезпечують формування індивідуальної траєкторії навчання. Зокрема, комплекс включає підручники та робочі зошити для 10 і 11 класів, книгу для вчителя, атлас із соціально-економічної географії світу, мультимедіа-додаток (диск із інтерактивними завданнями, ілюстраціями, хрестоматійним матеріалом) та сайт підтримки в Інтернеті (http://multimedia.drofa.ru), на якому розміщено методичні матеріали, електронні журнали, поурочне планування, нові статистичні матеріали, проекти, бібліотеку методичних досягнень, форум для учнів та вчителів.

   Активну участь у роботі конференції також взяли А.Дружинін (Північно-Кавказький НДІ економічних та соціальних проблем Південного федерального університету), К. Аксьонов, А.Чистобаєв (Санкт-Петербурзький державний університет), Е. Файбусович (Санкт-Петербурзький державний університет економіки та фінансів), А. Алєксєєв, В. Шувалов (Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова), В. Шупер (Інститут географії РАН), Н. Сисоєва (Інститут географії Сибірського відділення РАН), Ю. Архіпов (Чувашський державний університет), Д. Бурнейка (Вільнюський університет), Т. Потоцька (Смоленський державний університет), А. Катровський (Смоленський гуманітарний університет), Н. Щитова (Ставропольский державний університет) та багато інших вчених.

 

 

 

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #b487c5 #af8cb4 #3ac3c6